GumPom_Telef314x92.jpg

Флаг

Кафедра струнно-щипковых инструментов

Кафедра народних інструментів Донецькоі державноі консерваторії ім.С.С.Прокоф'єва функціонує з моменту відкриття у 1965 році п'ятого музичного вищого навчального закладу України, що працює за навчальними планами консерваторій, Донецького філіалу Харківського інституту мистецтв. В різні роки завідували кафедрою В.В.Дікусаров (1965-1966 р.р.), М.А.Кушнір (1966-1967 р.р.), В.М.Івко (1967-1981 р.р.), В.В.Воєводін (1981-1987 р.р.), В.М.Івко (1987-1992 р.р.). Якісно новий рівень, якого досягли за останні десятиріччя в своєму розвитку академичні народні інструменти, диференціація професійних проблем, що постали перед викладачами різних фахів на новому етапі, обумовили створення у 1992 році на базі кафедри народних інструментів трьох окремих кафедр. Кафедру акордеону очолив професор Шевченко О.І., кафедру оркестрового диригування – Заслужений діяч мистецтв Украіни, професор Воєводін В.В., кафедру струнно-щипкових інструментів – Заслужений артист Украіни, професор Івко В.М. З перших кроків діяльності кафедра народних, а пізніше – струнно-щипкових інструментів послідовно проводила в життя ідею вирішувати кадрові проблеми за рахунок власних найталановитіших випускників, що за умов спадкоємності сприяло становленню та розвитку творчого й методичного почерку кафедри і, врешті решт, обумовило створення Донецької школи сучасного виконавства на академічних народних інструментах, провідні ідеї та прогресивні методи якої знайшли визнання в Україні та далеко за її межами, про що переконливо свідчать перемоги донецьких виконавців на престижних Міжнародних та Республіканських конкурсах. Досить сказати, що в усіх Українських національних конкурсах (Київ-1977, Одеса-1981, Івано-Франківськ-1988, Донецьк-1991) вихованці донецької школи удостоювались щонайменше трьох лауреатських звань, в тому числі першого ступеня; на другому Міжнародному конкурсі «Кубок Севера» у Череповці (1995 р.) домристи С.Колесник, Т.Петрова, В.Кисіль посіли відповідно перше, друге та третє місця, випередивши представників Москви, Санкт-Петербурга, Мінська, Новосибірська, Києва, тощо; на І Міжнародному конкурсі ім. Г.Хоткевича (Харків-1998) лауреатами першої, другої та третьої премій стали домристи Л. Сахарова, В. Семеняка, А. Пряхін; лауреатом десяти міжнародних конкурсів став гітарист Р.Вязовський.

Всього звань лауреатів і дипломантів Міжнародних та Національних конкурсів вихованці кафедри удостоювались близько 60 разів.

Підготовку фахівців кафедра запроваджує зі спеціальностей:                             

  • домра (кобза),
  • бандура,
  • гітара,
  • балалайка,

і, якщо викладання в класах домри та балалайки здійснюється з самого початку функціонування кафедри, то клас бандури відкрито тільки у 1992 році після більш ніж трирічної серйозної підготовчої і пропагандистської роботи кафедри в системі початкової та середньої ланок музичної освіти донецького регіону - з одного боку, та кропіткої організаційної діяльності на рівні державного та регіонального керівництва культурою та кафедрою народних інструментів Київської консерваторії – з другого. Започаткував свою діяльність клас бандури під керівництвом талановитої випускниці Київської консерваторії О.М.Симонової, яка невдовзі виборола звання лауреата Міжнародного конкурсу ім.С.Людкевича у Торонто (Канада – 1995). Вже у 1997 році перші випускниці - бандуристки кафедри мали змогу складати державний іспит з диригування на базі діючої капели бандуристів, до якої поряд зі студентами консерваторії були залучені учні Донецького музичного училища. Зусиллями кафедри бандура поступово набуває широкого розповсюдження в донецькому регіоні за рахунок відкриття відповідних класів у ДМШ та музичних училищах.

Саме ідея про взаємозв’язок кафедри з усіма ланками музичної освіти в регіоні, а, по можливості, й за його межами стала одним з основних стратегічних напрямів в організаційній роботі кафедри.

Другим складовим елементом політики кафедри можна вважати послідовні дії, спрямовані на академізацію народно-інструментального виконавства. Відомо, що введення народних інструментів у систему музичної освіти за часів радянської влади - на думку авторів цієї акції - мусило разом з залученням до культурних цінностей широких верств населення навіть самою назвою зміцнювати політичні настанови пануючої ідеології. Розвиток виконавства на народних інструментах проте відбувався на основі іманентно існуючих у кожному явищі внутрішніх закономірностей, що не залежать від ідеологічних і всяких інших напластувань. Художні можливості інструментів виявились значно багатшими від очікуваних і цілком достатніми, аби відігравати зовсім не ту роль, яка була їм відведена. Всього за кілька десятиріч, подолавши шлях становлення й розвитку, на який академічному інструментарію знадобилися сторіччя, народні інструменти стрімко вийшли на широку концертну естраду як рівноправні носії високих естетичних цінностей. Ідею високохудожнього виконавства на струнно-щипкових інструментах кафедра втілює в життя, орієнтуючись на провідні ідеї та найновіші тенденції в галузі музичної педагогіки. Спираючись, зокрема, на теорію інтонації Б.Асаф’єва, викладачі кафедри у своїй практичній роботі наблизились до розробки механізму інтонування на інструменті, що в свою чергу дозволило найбільш обдарованим студентам досягти значних успіхів у виконавській діяльності.

     І, нарешті, третім грунтовним напрямом в організаційній діяльності кафедри слід вважати широку і багаторівневу пропаганду виконавства на академічних народних інструментах. Численні концерти, що дають викладачі, студенти і асистенти-стажисти в Донецьку, інших містах України, країнах ближнього і дального зарубіжжя, по телебаченню, мають за мету привернути увагу слухача до сприйняття музики у виконанні на струнно-щипкових інструментах, максимально розширити «нішу» народно-інструментального мистецтва в національній культурі України. Лише в Донецькій філармонії при переповнених залах щорічно виступають оркестр народних інструментів, камерний оркестр солістів «Лік домер», кращі виконавці на струнно-щипкових інструментах - лауреати Міжнародних конкурсів, різноманітні ансамблі, створені у Донецьку випускниками консерваторії   («Сюрприз», «Мелодія», тощо).

       Лауреат премії С.Прокоф’єва камерний оркестр «Лік домер» (художній керівник, диригент, соліст Заслужений артист України, професор Івко В.М.), створений у 1992 році, являє собою унікальний колектив, що не має аналогів в Україні і країнах СНД. До складу оркестру входять кращі випускники, асистенти-стажисти і студенти консерваторії - лауреати Міжнародних, національних, міжрегіональних конкурсів, об’єднані ідеями донецької школи виконавства на домрі, основу якої складає явище, яке можна визначити як «інтоновану віртуозність». Оркестр щорічно виступає в Концертному залі ім.С.Прокоф’єва Донецької обласної філармонії з новою програмою, здійснив гастрольну подорож до Німеччини (1995 р.), записав компакт-диск з творів А.Вівальді, неодноразово давав концерти на Українському і Донецькому телебаченні, в 1997р. був учасником Міжнародного фестивалю "КиівМузикФест", де виступив з двома програмами, дав сольний концерт на відкритті Міжнародного конкурсу виконавців ім. С.Прокоф'єва у місті Маріуполь (1998р.).

   В різні роки на кафедрі працювали визначні діячі народно-інстру-ментальної музики: В.В.Дікусаров, ім'я якого добре відоме всім баяністам в Україні, країнах ближнього і дального зарубіжжя; О.І.Шевченко – один з найяскравіших випускників кафедри – талановитий музикант-виконавець на баяні, енергійний організатор, педагог, методист, дипломант Міжнародного фестивалю, професор, проректор ДДК ім.С.С.Прокоф'єва по навчальній роботі, що, на жаль, передчасно пішов з життя; Б.О.Міхєєв – один з найвідоміших домристів в країнах СНД, Заслужений діяч мистецтв України, професор, член Спілки композиторів України, автор числених творів для домри, значних методичних робіт; М. Імханицький – доктор мистецтвознавства, який зумів вивести історію виконавства на народних інструментах на рівень науки; Є.П.Поліхроніді – відомий балалаєчник, що підготував декілька лауреатів національних конкурсів, серед яких блискучий віртуоз М.Логінов; М.А.Кушнір – педагог з розвиненим дослідницьким даром, Заслужений працівник культури України; В.І.Терещенко – Заслужений працівник культури Россії, доцент Московського універсітету культури; лауреат Українського національного (І премія) і міжнародних конкурсів В.М.Кисіль; лауреат Українського національного і міжнародного конкурсів Т.С.Петрова; лауреат Українського національного конкурсу (І премія) М.Ю.Логінов; А.Д.Даниш.

     Нині на кафедрі працюють завідувач кафедрою, Заслужений артист України, лауреат премії ім.С.С.Прокоф’єва, член Спілки композиторів України, лауреат республіканського конкурсу, голова   асоціації народно- інструментальної музики Донбасу, професор В.М.Івко; доцент Сетт Т.М. лауреат республіканського конкурсу, в.о.доцента І.М.Максименко; лауреат Міжнародного конкурсу, старший викладач О.М.Симонова; лауреат республіканського та Міжнародного конкурсів, старший викладач С.В. Білоусова; дипломант Міжнародного конкурсу, старший викладач по класу гитари П.В.Іванніков (штатний сумісник).

Загальний обсяг друкованих та прийнятих до друку науково-методичних і творчих робіт провідних членів кафедри складає близько 30 д.а. Серед творчих робіт – п'єси та спецредакції нових творів для домри В.М.Івка, аранжування та переклади Сетт Т.М., Максименко І.М. Опублікована наукова робота містить у собі дослідницькі статті В.М.Івко (”Про роль слухових настанов у формуванні інтонаційної культури домриста”, “Техніка інструментального інтонування”), методичні розробки Т.М.Сетт (”Початковий період навчання грі на домрі”, “Робота над концертами А.Вівальді у класі домри ДМШ”) та І.М.Максименко ("Технічний розвиток домриста в ДМШ", "Агогіка як засіб художньої виразності домриста"). Загальна кількість виконаних викладачами кафедри науково-дослідницьких, науково-методичних, творчих робіт перевищує 120. Серед них: робочі програми з курсів спеціальних дисциплін, розроблені викладачами кафедри Івко В.М. і Сетт Т.М.; наукові праці і доповіді, записані на магнітну плівку, присвячені розв'язанню окремих теоретичних та педагогічних проблем, що складають методичну основу донецької школи народно-інструментального виконавства; твори для домри В.М.Івка, досить широко представлені в педагогічному і концертному репертуарі системи музичної освіти України і країн СНД та в практичній діяльності концертуючих домристів; велика кількість перекладів і аранжувань для народних інструментів.

   Інтенсивну виконавську діяльність проводять В.Івко, О.Симонова, С.Білоусова, П.Іванніков (гастрольні поїздки за кордон, записи компакт-дисків, сольні концерти в філармоніях України, по телебаченню, участь у Міжнародних конкурсах, записи у фонд Українського радіо і телебачення, тощо). В концертній роботі кафедри також беруть участь Т.Сетт, І.Максименко.

     Міжнародні контакти кафедри, що виникли на початку 90-тих років у вигляді епізодичних виїздів за кордон окремих виконавців для участі у Міжнародних конкурсах та фестивалях, в умовах сьогодення набули регулярного характеру. Участь і перемоги студентів та випускників кафедри у міжнародних конкурсах стали явищем досить звичним і у деяких яскравих виконавців набули рис природного звіту з фаху. Популяризація української музичної культури та обмін досвідом із зарубіжними музикантами здійснювались також у наступних заходах:

  1. Гастролі у Німеччині камерного оркестру “Лік домер” – 1995 рік (5 концертів). Концерт солістів камерного оркестру (В.Івко, С.Колесник, В.Кисіль, Т.Петрова, Є.Мілка).
  2. Розповсюдження у Німеччині, США, Голандії, Франції, Японії, тощо компакт-диску камерного оркестру “Лік домер”.
  3. Сольні концерти проф. Івко В.М. в Катовіцькій музичній академії (Польща, 1991 р.), на Міжнародному фестивалі гітарного мистецтва “Силезька осінь” у м.Тихи (Польща, 1992 р.), концерти у 1993-1996 роках з симфонічними оркестрами філармоній Польщі як соліста (А.Вівальді “Пори року”, В.Моцарт Концерт №4), гастролі у Німеччині , Голандії, Польщі з німецьким гітаристом А.Мокри та піаністкою Р.Юрко (1995-1997 роки), запис компакт-диску у м.Карлсрує (Німеччина – 1997 р.), робота з оркестром мандоліністів у м.Егмонт ан Зее (Голандія – 1997 р.) тощо.
  4. Спілкування ст.викл.Симонової О.М. з українською діаспорою у Канаді під час перебування бандуристки на Міжнародному конкурсі ім.С.Людкевича у м. Торонто (Канада 1995 р.), гастролі О.Симонової та ансамблю бандуристів під її керівництвом у Фінляндії (1998-2000 рр.), запис компакт-диску.
  5. Стажування випускника кафедри Р.Вязовського у вищому навчальному закладі міста Мюнстера (Німеччина).
  6. Участь доцента Сетт Т.М. в концертах у Німеччині і Голандії (1998-2000 рр.).

З 1994 року при кафедрі функціонує асистентура-стажування, з 1999 – магістратура.